ЯМама: До народження карапуза...

Мені захотілося поділитися своїм досвідом під час вагітності та після народження Мілани. Можливо, комусь інформація буде цікавою, особливо тим, хто лише збирається до зміни життя та появи нової людинки у сім'ї)). Чесно кажучи, я вважаю, що трохи по-іншому підійшла до деяких питань у даному випадку. Ви можете погоджуватися з моїм підходом, а можете просто закрити сторінку - у кожного є свій вибір :) Це перша публікація і вона охоплює широкі питання, потроху про все.
Отже, спочатку про те, що я робила, коли дізналася, що вагітна.



 1. звісно продовжувала фотографувати. Я не потрапила до числа тих жінок, в яких не було токсикозу - він переслідував мене до 16-17 тижня вагітності. Сказати, що іноді мені було погано - сказати нічого. Але саме фотографія допомагала мені забути про це неприємне відчуття і я навіть знімала весілля 12 годин ;)

2. малювала. Я пішла на малювання і через декілька тижнів вже зрозуміла, що хтось живе всередині мене:) Встигла я намалювати небагато, але коли вже не ходила в студію, для власного задоволення малювала картинки.
У мене була можливість провести два дні з чудовою художницею Галиною Попіновою, яку я фотографувала в Чернігівській області..

3. займалася музикою. До восьмого місяця вагітності я ходила на фортепіано. Брала участь у всіх концертах та подіях. Слухала багато класики. І мені здається, що це вплинуло на Міланку. З перших днів народження вона одразу реагувала на звук і зараз прислухається до всіх звуків навкруги..)

4. прочитала наступні книжки про виховання малюка (про вагітність у мене не було бажання читати, бо як тільки відкривала якусь книгу, то там писали про те, що поганого з вами може трапитися):
- Жан Ледлофф "Как вырастить ребенка счастливым. Принцип преемственности - 2003"
- Ингрид Бауэр "Жизнь без подгузника"
- Никитины "Мы, наши дети и внуки"
- Гиппенрейтер Ю.Б."Общаться с ребенком. Как?" та друга книжка  "Продолжаем общаться с ребенком. Так?"
 -  Пляс Мари-Элен  "60 занятий с ребенком по методике Монтессори" (шкодую, що дізналася про цю книжку лише коли Мілані було вже 6 місяців, бо тоді трохи по-іншому організувала її "робоче" місце)
- Комаровського теж читала, хоча з деякими положеннями я не згодна, але все одно багато корисної інформації я там знайшла. До сих пір заглядаю туди, коли виникають питання.

5. ходила на йогу з 13-го тижня і доходила б до кінця, якби не події в Києві. А враховуючи те, що студія була біля Майдану, то самі розумієте.... Ходила пішки (40 хвилин туди і назад). Саме там я дізналася найбільше про догляд  та виховання дитини. Жінка, яка вела йогу потім ще 5 місяців ходила до Міланки і займалася з нею йогою та іншими процедурами і мене вчила. На курси для батьків я не ходила. Бо мені здається, що на практиці все краще доходить, аніж спочатку слухати, а потім все одно забувається. Про ці процедури напишу окремо.

6. змінила погляди на харчування. І полюбила багато овочей, які не дуже споживала до вагітності. Я жодних вітамінів та препаратів для вагітних не приймала. Хоча лікарі іноді хотіли прописати. В них робота така. Вони писали, але виходячи з кабінету, я той папірець кудись ховала і забувала про нього. Спочатку я вагалася, але завдяки правильному харчуванню, у мене і гемоглобін був в нормі (хоча він завжди не дуже високим був) і ноги не крутило (кальцій).

7. Подорожувала. встигла два рази з`їздити до Польщі до тата. Це окрема історія )

8. вела щоденник. Іноді у мене не було бажання щось записувати, але зараз дуже цікаво його перечитувати. Вже точно нічого не забудеться, якщо тільки я його не загублю :))

P.S.

Про кожен пункт я окремо напишу в наступних публікаціях.

 

Автор малюнків: Оля Яценко - www.olarty.com